Воскресенье , 4 Декабрь 2016
001215

Чартерные рейсы

Публикация в группе: Історії тьоті Альони

Добавлено в закладки: 0

Я інколи оце літаю літаками по роботі там чи у відпустку. Про робочі перельоти в принципі нема шо писати, бо то планові рейси, на яких дуже рідко трапляються якісь курйози, бо люди летять в основній масі по роботі, або з якимись інакшими цілями, але загалом не відпускники, а якшо і відпускники, то не бюджетні, бо не кожен може собі на приклад дозволити перельот в голандський Схіпхол плановим рейсом.

Окрема мова про чартерні рейси, а в частності ті, шо прямують до Єгипту та Турції – найбільш бюджетні та улюблені напрямки відпочинку туристов. Польоти туди і обратно кардинально різняться між собою. Зазвичай туди пасажири летять через алкогольні відділи дьюті-фрі, де вони таряться під зав*язку у кількості максимально дозволеного провозу, причому половина того запасу це тіки на сам перельот. І обично так і буває, шо першу половину путі вони бухають, а другу половину — ригають. Причому бідні дєвачки-стюардеси спочатку водять їх до туалету, потім дають їм гігієнічні пакети, а потім оцінивши масштаб трагедії та порівнявши його з розміром гігієнічного пакету, видають подорожуючим пакети із Сільпо або Великой Кишені. І я, маючи великий досвід польотів, все одно іноді буваю така наївна, коли дивлячись на те все, гадаю, куди ж то вона потім буде забирати той пакет з власними ригами. Ага, хуй там я вгадала, куди вона його забере. Вона навіть не думала його нікуди забирати, тупо лишила його в салоні під креслом. Це піздєц, товариші! І знову… Бєдні дєвачки-стюардеси! Польоти обратно зазвичай більш спокійні, бо народ летить додому ушатаний активним відпочинком та матеріально порожній, шо несказано радує персонал літаку.

Зліт-посадка – то вапще болюча тема. Тут є декілька видів пасажирів.

Перший вид – це так називаємі панікьори, які півгодини до зльоту і ще годину після моляться, хрестяться та ковтають всілякі можливі антидепресанти та заспокоюючі препарати, заванівають весь салон валер*янкою, корвалолом та настойкою півонії, дивляться на тебе самашечим поглядом, бо як це так шо ти не боїшся, і благо якшо все цим закінчується, бо іноді ти ще маєш прослухати нарєзку новин про авіакатастрофи всіх часів та народів. Після того вони міцно засинають і краще б вони вголос молилися та шось бубнєли про те як космічні кораблі бороздять простори всєлєнной та падають, падають, падають, ніж слухати отой богатирський храп. І то ще щастя, коли оте спляче тіло не розположиться на твоєму плечі.

Другий вид – це так звані недочуванчики, яких би я навіть якби була президентом міжнародної асоціації польотів дозволила би стюардам та стюардесам піздіти по руках та іноді по голові. Я би їм навіть для цих цілей видала розги та плєті для особливо недочуваючих, шоб можна було діставати через ряд. От як тобі кажуть „Сядь на місце та пристебнись!” на хуя тобі тре обов*язково саме в цей момент вдягнути оту кофточку, шо лежить в багажному відділенні за сумкою оцього дядечки, яку нада одідвинути, потім тобі тре попити, пожрати та ще посрати, шоб вже до повного комплекту?

Ну, а третій вид – це так звані непосидючки, які часто беруть собі місце біля вікна, але після зльоту, коли в ілюмінаторі тіки хмари та небо, починається „А можна мені пройти?””, „Ой, а Ви не посунетесь, бо я хочу вийти?” і самий зачотний варіант „Пропустіть мене, мені терміново, і почекайте, не сідайте, поки я не повернуся”. Я би саме для таких крім ременів безпеки ще б тримала шибарі та кляп. В нас колись була така тьотєчка саме біля вікна вагою в 150-170 кг, яка занімала півтора сидіння та навіть на зльот-посадку їй видали подовжувач для ременя безпеки, бо стандартний вона могла застібнути хіба шо на зап*ясті. Так от спочатку вона ледь не скалічила передній та задній ряди, поки вилазила до туалету через мене та Вовку, а на зворотньому шляху вона мабуть подумала, шо в туалеті вона схудла, і вирішила пройти на своє місце боком, і на розвороті вона застрягла в проході між креслами як отой Вінні Пух в норє у кроліка. Блять, як її пропіхували, літак трусило, шо під час гикавки.. Зона турбулєнтності у порівнянні з тим дєйством – то вапще дитячий лєпєт.

Кароч стюардесам на чартерних рейсах молоко безкоштовно, прибавку до зарплатні та розги, плєті і шибарі!!!

© Альона Морозова

Рейтинг: 0

Опубликовал(а):

не в сети 6 часов

Олег "Италия"

1 548

Жизнь коротка, но время проведенное в море в зачет не идет.

Италия.
46 летКомментарии: 2976Публикации: 2664Регистрация: 05-02-2015
  • Модератор сайта

Добавить комментарий

Войти с помощью: 
Авторизация
*
*
Войти с помощью: 
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Ваш день рождения * :
Число, месяц и год:
Войти с помощью: 
Перейти на страницу
закрыть