Суббота , 10 Декабрь 2016

Люся и харизма (продолжение)

Публикация в группе: Історії тьоті Альони

Добавлено в закладки: 0

Продолжение, начало истории про Люсю здесь.

Повертаючись вчора з роботи, отримала повідомлення на вайбер від моєї боєвої подруги Люсі: „Бєлочка, привези мені пару крапель нікотину та якоїсь неземної їжи для багінь – піци чи суші”. А Багіні не такі уж привередлииві, — подумала я. Але ж вирішила не труїти Люсю покупною піцею чи сушіями, купила курячої грудки, яєць, паніровку та трохи клєтчатки для правильного засвоєння білку у вигляді огірків та пучка шпінату.

Люся одкрила двері у домашньому – китайський шовковий халат, накинутий нєбрєжно зверху на пеньюар з того ж комплекту, вигідно підкреслював содєржимоє Люсіного декольте, на яке Боженька для багіні не поскупився, а навпаки мені здається, шо десь когось обділив (підозрюю, шо мене), домашні тапочки з пухнастими помпонами на 7-см шпільці гучно клацали по паркету залізними набойками, коли Люся шльопала ними до двері. Піздєц сусідам, — подумала я, — згадуючи про ту кобилу, шо клацає таким ж зверху по голові мені. Привєєєєєт, — протяжно сказала Люся, — чмокі-чмокі, дорогусіки! А я кавку варю, будеш?

— Буду, — сказала я. – Тіки я ненадовго, бо в мене дома ще роботи за гланди, а я на трохи спорту сьодні ще розраховувала…

На вході в Люсін будуар, бо квартирою мені то назвати складно, висить великий плакат з бабочками, трояндами, стразіками та різнокольоровими візерунками, виконаними власноруч Люсєю, на якому написано великими червоними буквами „Я БАГІНЯ!!!” Мені завжди хочеться там дописати „…І ні їпьот!!!”, але спаплюжити той витвір божественного походження не підіймається рука навіть в такого ізвєрга, як я.

— Сідай, я швиденько… — мабуть шо пошуткувала Люся, бо Люся і «швиденько», то як небо і земля. — А ти поїсти мені принесла, бо Паша обіцяв привезти. Але коли то буде? Я вже голодна…
— Слухай, Люся, а куди сідати? Стільці перевернуті до гори дригом. Можна їх взад перевернути?
— Аааа, даа… Перевертай! То я в суботу почала прибирання робити…
— Люся, сьодні четвер? Ти шо прибирання з суботи не доробила ще?
— Тюююю, а шотакоє? Я ж не можу так рєзко…
— Люся! Ти тормоз! Черепаха у порівнянні з тобою – то вапше спіді-гонсалєз.
— Ну чо одразу тормоз? Я просто плавная…

Я тим часом роздєлала філєйку і швиденько забабахала курячі нагетси. Поки Люся зварила кавку, нагетси та салат із огірка зі шпінатом був готовий.

— Люся, сідай їсти, потім кавку поп*єш, спаплюжиш весь апетит по шість разів на дню кавку херачити. Шлунок чай не лужоний в багіні-то.
— А ти шо з ресторану це все привезла?
— З якого, блять, ресторану? Сама от тіки шо все зготовила, поки ти кавку варила та стільці перевертала…
— Ну, вот ти такая стрємітєльная! Вовичу не страшно з тобою?
— Канєшно, страшно. Бач який переляканий, аж 10 кг од страху набрав як почав зі мною жити. Оце гадаю повезти його до бабки на далекі села переляк яйцями одкачувать, бо вже заїблась йому щороку нові штані купувати?!
— Ну дааа, 10 кг – то багато, а як для дєвачки, то мєгабагато. Якби в сіськи, то ще нічо, а так же ж хєр, всі в сраку ідуть.
— Люся, ти просто капітан очєвідность! А от скажи мені, тобі не скучно дома оце весь час сидіти? На роботі хоч з людьми спілкуєшся, а дома шо?! Сидиш же цілий день, допоки з роботи всі не поприходять ввечері…
— А чого мені має бути скучно? Я от з ранку встаю, волосся причешу, ванну з пінкою приму, вдягнуся, ньогті покрашу, кавку поп*ю, перекурю, так всі вже з роботи і приходять… Нєєє, не скучно мені! І вапше хто поняв жизнь, работать кинув! Я в рабині не наймалась! Я создана для любві!
— Дааа, Люся, ти просто кладєзь народной мудрості…
— Ага, звертайся!.. А шо там нагетси ще лишились?
— Трохи.
— То хай будуть. Скажу ввечері Паші, шо я приготувала. А шотакоє? Хай думає, шо я ще й хазяйка. Ти ж не проти?
— Та нє, може тобі ще борща зготувати на вихідних?
— Нє, так глибоко поки не треба. На цьому етапі достатньо нагетсів і моєї неземної харизми.

 

Альона Морозова

Рейтинг: 0

Опубликовал(а)

не в сети 1 час

Олег "Италия"

1 599

Жизнь коротка, но время проведенное в море в зачет не идет.

Италия.
46 летКомментарии: 3014Публикации: 2676Регистрация: 05-02-2015
  • Модератор сайта

Добавить комментарий

Войти с помощью: 
Авторизация
*
*
Войти с помощью: 
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Ваш день рождения * :
Число, месяц и год:
Войти с помощью: 
Перейти на страницу
закрыть