Суббота , 3 Декабрь 2016
132

Охуєнний початок дня

Публикация в группе: Історії тьоті Альони

Добавлено в закладки: 0

грьобані >лімузінтаксі!!! шоб ви всралися і шоб не було води потім три дні, і шоб в вас був такий охрєнітєльний секс, як ваш сервіс, і шоб вам всім так хтілося, як євнуху моглося!!! я роззлючена шо піздєц!!! мало того, шо я з самого ранку мала нехуйовий 20-хвилинний спарінг з сороконожкою — звідки тіки вони беруться цього року на мою світлу голову???

коли кошак почав за нею бігати по паркєту о 4-30 ранку і скуботіти пазурями, то я розлупила очі і шось мені подумалось, шо то маленький павучок, шо я бачила у кутку вчора ввечері. та хай жвие, подумала я спроссоння… блять, якби я ще тоді побачила того «маленького павучка», то я би вже точно не спала, або б навпаки заснула вєчним сном… прості Господі!! (( корочє, коли я зранку побачила оту хєрню, ползущу по полу біля мого ліжка, то «АААААААААА, бля, піздєц, йопанамать, бля…. сука, сосіди, добрий ранок, пробачте!!!! бляяя, жах, жах, сцуко, страшно!!!», то була перша реакція на побачене.

Другою реакцію було схопити містер Мускул і почати її прискати. третьою реакцію було питання «На хуя я її пшикаю містером мускулом?? її ж треба чавити, а не мити!!» на цьому я зрозуміла, шо здравий глузд до мене починає повертатися, я схопила Рейд і с дикими танцями коло дивану, шоб вона ніде на мене з переляку не впала/не виповзла/не скаканула, я запшикала всю кімнату отою вонідлою… як почалася газова атака, кіт звалив одразу, я сама там ледь не вчаділа,очманіла сороконіжка висунула чи то дупу, чи то гризло з-під дивану, і я її заглушила вовиним тапком… так йому і треба!! ібо нєхуй їздити так надовго на рибалку!! хай тепер сам її видмиває дохлу з підошви…

далі про таксі. налякана, на тремтячих ногах в 10-см підборах, розпатлана, з трохи недофарбованим лівим оком і без ліфчика (забула вдягнути в ужасє) я вибігла з під*їзду в назначений час. таксі нема! я дзвонила таксисту, потім оператору, потім знову таксисту, потім знову оператору разів пітнадцять… таксі загадувалось на 07-40, приїхало воно о 08-15. нехуйовоє врємя ожиданія, як сказала би моя спортфрендеса Люся )) але ж я не Люся!!! я довго шукала більш лагідну заміну словосочєтанію «йобані_виродки», але потім подумала, шо за такий тариф маю право лишити то без змін і називати речі своїми іменами… поки приїхав таксіст, я вже встигла себе заспокоїти, шо він же ж невинний, то на хрєна ще йому хуячити з ранку карму, як я вже розхуячила сороконіжку, себе і карму любчика, бо то він винний у всьому зі своєю рибалкою… короче то я рано заспокоїлась, бо таксіст, хай палають всі служби таксі разом взяті, повіз мене за іншою адресою, бо йому чомусь так скинули замовлення… ну, це приблизно як вам треба в Бориспіль, а вас привезли в Бровари… слів, вираженій, емоцій в мене вже не лишилось…. були тіки слюні та скажений вираз обличчя, але я не стала плюватися і робити страшні рожи, бо я дєвушка культурна, толєрантна, а ще без ліфчика, а він мабуть то вже помітив… тому я не стала вже розмахувать руками і колихати своїми принадами, а спокійно сказала «Блять!!» і показала йому замовлення на своєму телефоні. таксіст відповів «Блять!!!» і ми поїхали в правильному направлєнії…

короче на роботу я спізнилась, але то хуйня, бо таксіст виявився охрєнітєльним чуваком, підтвердив мою теорію, шо все дєвочки-оператори навчаються в спеціальному вузі для тих, в кого броня п*ять пачок маргарину, а ще вони всі косоокі, косорукі і дури заднєприводні (може в когось є знайомі оператори таксі, так ви мені пробачте, але нічого особистого; то лише мій досвід)… потім таксіст сказав, шо він помітив, шо я без ліфчика, але то гарно, бо в мене все дуже акуратно (дякувати і на тому)… в общєм как-то так почався в мене Успєнський піст, прости мені Господі!!!

а ще сьогодні день народженння в найріднішої людини — в матері моєї і вовиної любої дорогоцінної тещі. і саме тому я не стала сьогодні волати, матюкатися на дєвочку з таксі, не покалєчіла таксіста та вдягнула найгарніше плаття ))) мать наша, ми тебе любимо! дуже сильно і то така величезна любов, шо не можна її охопити і описати!!! то таке глибоке почуття, шо не можна всунути у неосяжний простір… живи 100 год і хай тобі мріється тіки про хароше, добре і полєзне!

Альона Морозова

Рейтинг: 0

Опубликовал(а):

не в сети 1 день

Олег "Италия"

1 548

Жизнь коротка, но время проведенное в море в зачет не идет.

Италия.
46 летКомментарии: 2976Публикации: 2662Регистрация: 05-02-2015
  • Модератор сайта

Добавить комментарий

Войти с помощью: 
Авторизация
*
*
Войти с помощью: 
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Ваш день рождения * :
Число, месяц и год:
Войти с помощью: 
Перейти на страницу
закрыть