Понедельник , 5 Декабрь 2016
001307

Пичальна история про любофф

Публикация в группе: Мєсто встрєчі Идийотов

Добавлено в закладки: 0

— Тидищщщ, тидищщщ, тидищщщ… Урааа, впєрьооод! Обходим справа, пушкі, агонь!!! — Путін, вдягнений в одні лиш труси з сердечками, бігав навколо велетенського столу, де було повно різних солдатіков, гармат, танків і всього іншого. — Ракєтам — пуск! Пашол, пашол, пашол!!!

В кімнату тихенько заповз Мєдвєдєв. Він бистрєнько сфоткав свого боса і хитро улибнувся.

— Ваше високоблагородіє, разрєшитє обратіцца?! — сказав Мєдвдєв і піднявся на ноги.
— О, Мєдвєд, как ти так тіхо, мм? — Путін переставив танчік на інше місце і підтягнув труси. — Шо хотєл, Дімка?
— Нууу… С праздніком вас, Владімір Владіміровіч. — Мєдвєдєв, вихляючи тазом, підійшов до Путіна і поцілував його в жопу. — Дєнь влюбльонних жеж, а я вас так сільно люблю…
— Я єго больше люблю! — почувся голос з-під столу. — Сільнєє всєх!
— Пєсок, ану заткнісь! — рявкнув Путін і густо почервонів.- Нє знаю, как он сюда попал, нєгодяй усатий…
— Нєт, ето я єго люблю, больше всєх! — в кімнату влетів з усіх копит пічальна лошадь Лавров з букетом розових тюльпанов. — Вот мой подарок, господін!

Путін улибнувся і взяв букет.

— Ой, мальчікі, ви такіє… Такіє… — Путін зарився мордою в цвєти.
— Падонкі! Та кто ви такіє!? Я люблю Владіміра Владіміровіча больше всєх! — дверцята шкафа открились і звідти вивалився Жирік. Він був голий і п’янючий.
— Нєправдааа! Ми єго любім больше всєго на свєтє! — з сусідньої кімнати пролунав хор з мужскіх голосов.

В кімнату з плюшевим сердечком увійшла Аліна. Вона зупинилась, окинула взглядом картіну, істерично розсміялася і кинула сердечко на підлогу.

— Ахахаха!!! Нє, ну, ето уже пєрєбор, Володя! Одін раз, не підарас, но етооо… Ахахахаха!!! — Аліна заливалася істеричним, нервовим сміхом. — Ето више моіх сіл… Ууу… Ахахаха!!!
— Алінка, дєвачка мая, ти всьо нє так поняла! — розгублено мямлив Путін, чухаючи свою дупу. — Оні же от всєго сєрдца, по братскі…

Тут з-за кресла висунувся Шойгу з пістолєтом. Він з трудом прицілився і нажав на курок. Пролунали три гучні постріли. Розбилася якась хрустальна ваза і впав зі стіни годинник з кукушкою. Істеричний сміх вмить змовк і Аліна гупнула на підлогу, як мішок з картошкою. Її немигаючі очі дивилися в стелю, а на грудях швидко розпливалася червона пляма.

— С Дньом святого Вал… Ваал… Вааалєнтіна, іккк, мой господін! — Шойгу попитався встать, но ноги підкосилися і він з гуркотом наїбнувся за крісло.
— Любов зла… — з умним відом констатував проісходяще пічальна лошадь Лавров. — Может водочкі, а?! За любовь…

Всі дружно закивали головами. День святого Валентина продовжувався…

Богдан Грубич

Рейтинг: 0

Опубликовал(а):

не в сети 1 неделя

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть