Воскресенье , 4 Декабрь 2016
001471

Про ручки-криворучки.

Публикация в группе: Історії тьоті Альони

Добавлено в закладки: 0

Вирішила я отета сьодні зробити харошу і добру справу — перевести годинник електронний у сміжному відділі. Заходжу я значить така зранку, а там вже кворум, бо той відділ примикає вплотну до кабінету директора, і всі там чекають на аудиєнцію до вєлікого. І тут я така, вся в білому, як в класика; але то в класика, а я вапще-та в чорному, бо після відпустки яке на хрєн біле? тіки чорне!!! бо горе і жизнь-боль.

Беру отой годинник в руки, а там позаду п*ять пімпочок: моуд, сет, ап, даун та ще якась складночитаєма пімпочка. Ну, я як нажимала ще отой Сет, бо знаю ж по-англійськ, шо то Налаштування, одразу не поняла, чо це в Серьоги такі очі великі стали і так з мольбою він на мене дивиться і німе питання застрягло внього в горлі. Я потім вже поняла, шо то питання було «Нахуя? Нахуя ти його трогала?» Але ж я вже його тронула, і воно як загорлало Пі-пі-пі-пі-пі-пі-пі…. і хєр вимикається якось. Я вже переклацала всі пімпочки. Хрєнатобі лисого! Сашка поряд стояв, схопив той годинник, теж почав все клацати. До сраки! Борісич схопив його, розжав скрєпку, всунув її в дирочку Різет, воно заглохло, і дає Сашкє, мол постав взад. І хєр з ним, шо там тепер навіть не 10-30, як було, а 12-00, аби тіки не піщало вже. Сашка теж такий не грустний пацан. Годинник взяв, повернув і питається: «А ти шо тиснула?» Кажу: «Сет, а шо?» Я ще не встигла крикнути «Сашааааа, нєєєт!», як він вже натиснув «Моуд». Годинник заволав інакшою мелодією пім-білім-пібім-пім-пім….. Граблі — це ж наше всьо! Жодна пімпочка не реагує, гвалт стоїть несусвєтний від того годинника! Серьога волає «Виженіть її на хрєн звідси? Нашо ото знову туди тицати, Альона?» Я оправдуюсь, бо то ж не я, то Саша-далбайоп. Саша-далбайоп регоче шо коняка. Борісич хапає той клятий годинник і починає знову шукати розігнуту скрєпку, шоб натиснути Різет…..

І тут впливає Натаха:
— Ой, а шо це в вас тут волає?

Всі в один голос:
— Годинник, блять…

Натаха бере годинник в руки, дивиться на нього з усіх боків і резюмірує:
— Тююю, так це ж подарунок від Сбєрбанку Росії, викиньте його нахуй у вікно…

Вже ідучи коридором, мені подумалось «А там же ж ще три пімпочки були!..»

 

© Альона Морозова

Рейтинг: 0

Опубликовал(а):

не в сети 15 часов

Олег "Италия"

1 548

Жизнь коротка, но время проведенное в море в зачет не идет.

Италия.
46 летКомментарии: 2976Публикации: 2663Регистрация: 05-02-2015
  • Модератор сайта

Добавить комментарий

Войти с помощью: 
Авторизация
*
*
Войти с помощью: 
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Ваш день рождения * :
Число, месяц и год:
Войти с помощью: 
Перейти на страницу
закрыть