Суббота , 3 Декабрь 2016

#‎цинічніспогади‬

Добавлено в закладки: 0

Рівно 30 років тому, коли четвертий реактор Чорнобильської АЕС зненацька перетворився на руїну з купою розплавленого радіоактивного металу в основі, вчоний кіт добував строкову службу в окупаційній армії сирисири у Литві.
Власне новини ми дізнавалися з програми Врємя, обов’язковий перегляд якої, був чітко прописаний в розпорядку дня.
Вже точно не пам’ятаю дати, коли диктор траурним голосом повідомив про страшну катастрофу але пам’ятаю свої відчуття — ніби обухом по голові вдарили.
Не бачив на власні очі ні евакуації Прип’яті, ні паніки на залізничному вокзалі Києва, потрапив у Київ лише 3 червня вже опісля всього.
До речі практично всі пасажирські потяги, на той час пускали, в об’їзд Києва, добирався через Ніжин.
Вразило буйство зелені в столиці та методична робота поливальних машин які зранку до ночі методично виливали тони води на дороги та тротуари.
Всі приміські лісові масиви були оголошені забороненою для відпочинку зоною та означені табличками «обережно радіація».
В Гідропарку ж, люди купалися, ніби ніякої радіації не було.
Всі мої ровесники хляли вино, бо хтось сказав по радіво, шо воно харашо виводить радіонукліди. Ну я теж хляв, дотепер від вина оскомина.
Пізніше взнав, шо був у нас якийто свій одержимий Нострдамус, який точно знав дату коли буде аварія, він навіть дойшов до вищого партійного керівництва через академію наук нібито, звичайно йому ніхто не повірив.
Саме більше у всьому цьому мене вбила першотравнева демонстрація, на яку тодішній партайгеноссе Щербицький вивів десятки тисяч людей, навіть онуку свою не пожалів, партійна дисципліна, блядь.
Вчоний кіт вважає що саме Чорнобильська катастрофа є точкою відліку розпаду комуністичної імперії, бо саме тоді комуняки показали свою гнилу сутність, принісши в жертву життя і здоров’я людей з ідеологічних мотивів.
Будьмо уважні.
Вічная пам’ять ліквідаторам та жертвам катастрофи.

Опубликовал(а):

не в сети 6 дней

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть