Понедельник , 5 Декабрь 2016

#‎узнікіподзємєльяшляшка‬

Добавлено в закладки: 0

Шляшко зайшов у будинок. Він був увесь мокрий від поту і трусився, наче листок від вітру.

— Скотиняки… І якась падлюка ж здала… — Шляшко кинув бейсболку на стіл і витерся кухонним рушником. — От щас я розберусь… От щас хтось буде бідний…

Шляшко спустився по сходах у підвал. Там його зустріли масивні залізні двері з замком, як на підводному човні. Він покрутив колесо і замок зі скрипом піддався.

— Стой! Хто ідьот! — пролунав з темноти чийсь переляканий голос.
— Я йду, хто ж ще… Опусти ружйо, Фуфліч! Бо ще вистрілиш случайно… Буде як з Кушнарьом… — Шляшко клацнув ліхтариком і в його світлі показались якісь бліді обличчя. — Клюєф, хана нам, по ходу… А ти, Бойко, скотиняка, теж спалився, кажись…
— А шо там такоє, шо за кіпіш? — прошепотів Клюєф. — Хунта лютує? Што хотєлі?
— Та не то слово… Казав вам, валіть нахєр, а ви, падлюки, не послухались… — Шляшко рукою витер піт з чола. — Тебе хотєлі! Луцик точно шото узнав, у нього ж зековска чуйка і мєнтовскій нюх…
— Так шо, пора валіть? — Фуфліч поправив пов’язку на глазу.
— Тепер точно пора.. Сказали, мол, ошиблись адресом. Ага, так я і повірив… — Шляшко намацав вимикач і в маленькій кімнаті загорілося тьмяне світло. — Жопой чую, ето неспроста.
— Та у тебе очко привичне до шухєра, гг… — гигикнув Бойко і витяг з кишені пачку баксів. — На ось, візьми, визивай таксі на Дубровку, номер ти знаєш… І не вздумай про нас ляпнуть, убю!
— Нє, от я шо, похож на самоубійцу, тю… — обідився Шляшко і взяв гроші. — Номер помню. Отой калідор виведе вас до сусіда в садок, то акуратно, не потопчіть йому троянди…
— То ж мій садок, придурок… — Клюєф дав Шляшку подзатильнік. — І мої троянди!
— А я про шо! Кажу ж, не потопчіть… — Шляшко потер потилицю.
— Так, бігом пішов! — рявкнув Фуфліч. — Скотиняка, бля…
— І шоб таксі з кондіционєром було… — з темного кутка підвалу вийшов змарнілий Єфрємов. — Бо жарко… Марш отсюда, одна нога тут, а другая…
— Другая уже там! — Шляшко услужліво улибнувся. — Всьо, іду, іду…

Шляшко побіг визивать таксі, а узнікі подзємєлья почали збирати речі.

— І почєму ми картавого не грохнули, хехх… — сокрушався Єфрємов. — Казав же Пухлому, в расход єго! Так нєєє, он нам єщьо прігодітся, он нам єщьо послужит… Тьфубля, вот і прігоділся!

(c) Bog Dan

Опубликовал(а):

не в сети 1 неделя

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть