Воскресенье , 4 Декабрь 2016

БАБИНА БОЛЯЧКА

Добавлено в закладки: 0

— Ой…. — стогнала цілу зиму баба Ганька, сповзаючи з ортопедичного матраса. — Ой, людоньки, коб скорі вмерти, бо ж так все болить шо не годна й ложки до рота підняти.
То води їй принеси, то мнясо перекрути на мнясорубко, бо ж зубів нема. І о! Диво. Прийшла весна! Лучче срєдство од болєзні…
Встаю, а баби нема на ліжку.
— Бабуню! — репетую по хаті. — Бабуню, де ви? — гукаю. А в отвєт — тишина.
Вийшла я на кухню обдумать, де бабу шукать. Шо случилося? І вдруг мій взгляд прикувала бабина срака, шо дивилася на мене рваними райтузами з города у вікно. З п’ятої ранку баба Ганька вже встигла скопати п’ять соток города і посіять редьку і ще там всяку ранню хрєнь.
І спина не боліла, і ручечки не крутили — тілько два великих жорна у райтузах коливалися з боку у бік.
— Бабо, — сварюсь, — чо ж ви виперлися на того города?!
— А шо з вами ледарами робити?! — випросталася баба. — Вже вишні цвітуть, а ви спите, бодай ви би же де пропали! — Матюкнулася по-своєму стара і знову стала в позу…

(c) Вікторія Шевчук‎

Опубликовал(а):

не в сети 7 дней

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть