Воскресенье , 11 Декабрь 2016

Богдан Грубич. Невдалий побєг

Добавлено в закладки: 0

«Бєжать! Бєжать! Всьо равно куди, але нада тікать отсюда геть, негайно!» — мислі мєтались в голові у Сєні, як перелякані карасі при відє голодної щуки.

Прищуливши вуха, Сєня мчав коридорами Верховного Шапіто, загрібаючи чотирма кінцівками, як той повнопривідний джип. Він важко хекав, увесь спітнів, а його круглі червоні очі перелякано блищали. За ним гнався лютий Барна у борцівському трико з букетом троянд у руці. Но вдруг Сєня зробив хитрий маньовр і рєзко повернув у темний, вузький коридорчик. Але і тут його ждала невдача! Прямо на Сєню, хитро улибаючись і розминаючи ноги, йшов чєловєк-Парасюк. Сєня затормозив так круто, шо аж задимілася килимова доріжка. Позаду маньяк Барна з букетом, попереду чєловєк-Парасюк з ногами… Що робити?! Сєня соображав со скоростью комп’ютера! Єдиним виходом з цього тупіка міг бути лише пожежний вихід. От туди Сєня зрештою і рвонув! Він плечем вдарив двері, вони з тріском відчинилися і Сєня вискочив на лєснічу площадку. Він помчав униз, перепригуючи через три сходинки зразу. О, нарешті якісь двері! Сєня дьорнув за ручку і вони відчинилася. Алілуйя!!! Позаду чулися подозрітєльні звуки. То бігли Барна з Парасюком і громко матюкалися. Вискочивши у якийсь очєрєдний коридор, Сєня зупинився, щоб хоч трохи перевести дихання. Та Всесвіт був іншої думки і не дав Сєні отдихнуть. В кінці цього коридорчика стояла жінка-кішка Таня Чорновол. З хижою улибкою вона випустила свої пазурі і помахала пальцем, мол, іди сюда, мєрзавєц. Сєня не дуже хотів мати розцарапану морду і вибиті зуби, тому з усього розгону сігонув у вікно…
Нещасний не знав, який то був поверх і йому дуже повезло, бо оказався, шо всього лиш другий. Сєня приземлився майже вдало, на всі чотири кінцівки, але німножко вдарився підборіддям об асфальт. Він помотав головою, бо трохи вона таки крутилася. Переслідувачі не ризикнули повторювати такий трюк і всі втрьох наблюдали за Сєньою з розбитого вікна, вимахуючи руками і вигукуючи різноманітні прокльони.

— А ось вам, сволочі! Врьош, нє возьмьош! — злорадно крикнув Сєня і показав їм фак. — Викусіть, невдахи, муахаха!!!

Но судьба-злодєйка була сьогодні не на боці Сєні. Внізапна шото сільно стукнуло його по голові і він втратив свідомість.

— Від Ляшка ще ніяка падлюка не втекла… — поряд з лежачим на землі Сєньою стояв довольний Ляшко у одєжді ніндзя і крутив у руках свої вила. — Скотиняка, хотів обдурить нас і убіжать? Хлопці, в’яжіть нігадяя і в підвал його! А там розберемся, шо з цим падлєцом дальше робить…

 

Опубликовал(а)

не в сети 4 дня

Толя сЫнок Опанаса

163

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 266Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть