Суббота , 3 Декабрь 2016

Добрий доктор.

Добавлено в закладки: 0

— Ну, што ви, Владімір Владіміровіч, это же совсєм нє больно! — сказав височенний рудий стоматолог і якось недобре улибнувся. — Ви, как малєнькій рєбьонок, чєсслово…
— Знаю я ваше нє больно… Всє стоматологі, ето садісти! — Путін спробував сердито наморщити лоба, но ботакс не дав йому це зробити. — Потом буду нєдєлю с распухшей мордой ходіть, коновали проклятиє…
— Одін укольчік і всьо, нікакой болі, раз і готово! — рудий стоматолог підморгнув і взяв у руки шпріц з довгою, тонкою голкою. — Откривєм рот, поширє, тааак… Хоппа, всьо! Ну, вот, а ви боялісь.

Путін хотів щось відповісти, та язик і щелепи миттю заніміли, з рота закапала слюна і окрім якихось булькающіх звуков у нього нічого не вийшло сказати. А через кілька секунд і все тіло стало неначе чуже. Путін міг тільки дивитись, навіть моргати у нього не виходило. Його очі налилися кров’ю від злості і перелякано крутилися в глазницях. Тим часом високий рудий стоматолог з короткою стрижкою йожиком спокійно і впевненно закатав рукава халата і підморгнув сидячому в кріслі правителю Ерефії.

— Шо, чмо ботаксне, попався? Думав не дістанемо? Хехехе… Ошибся ти, курдупль кривоногий… Зараз ми тобі трошки зуби підправимо напільнічком, язик твій паскудний відріжемо, щоб не болтав лишнього… — рудий стоматолог акуратно розкладав блискучі хірургічні інструменти і тихенько приговарював. — Вуха тоже відріжемо, навіщо вони тобі, правда ж? А потім потихеньку я розпиляю твою дурну голову… Нє, нє, нє, не бойся, просто зріжу половинку черепушки, шоб до мозку добратися. Дивився ж кіно про Ганнібала Лєктора? Ото так приблизно, да… Тільки їсти твій мозок ми не будемо, він несмачний, гівном попахіваєт, а просто німножко в нього потикаємо електродиками в нужних місцях… Ага, а там уже і до оченят твоїх мерзенних діло дійде, виковирям їх і в баночку, нехай там собі плавають…

— Владімір Владіміровіч! Владімір Владіміровіч! Очнітєсь! Што с вамі?! — рудий стоматолог громко кричав, тикав Путіну під ніс ватку з нашатирьом і тряс його за плечі. — Очнітєсь, Владімір Владіміровіч!
— Аааа! Аааааа! — заволав Путін, відкривши широко очі. — Сволочь! Это ти?! Это тииии! Нє трогай мєня! Охрана! Хватайтє етого маньяка!
— Нє крічітє! Всьо хорошо, вот ваш зуб, смотрітє. — рудий стоматолог показав Путіну зуб, який видер з його рота. — Пару днєй поболіт, канєшно, но всьо пройдьот… Я вам таблєточкі випішу, штоб нє сільно болєло.
— Нічосє… Какой укольчік інтєрєсний ви мнє сдєлалі, доктор. — Путін заспокоївся і потер рукою щелепу. — Мнє такоє прівідєлось! Ужас!
— Биваєт… — рудий стоматолог усміхнувся. — Всєго хорошего! Пріходітє, єслі шо…
— Ага, вам того же… — Путін зліз з крісла і походкой ізнасілованного пінгвіна вийшов з кабінету. — Надєюсь, больше нє увідімся.
— Іди, іди… — рудий стоматолог витяг з кишені халата якийсь пультик. — І я надіюсь, шо не побачу твою пику більше, чмо йобане… В добрий путь, хех… Чи в останній…

Рудий стоматолог почекав хвилинку, а потім натиснув на червону кнопку. Десь почувся глухий вибух. В коридорі почався гвалт, всі кричали, кудись бігли… А рудий стоматолог витяг з шафки пляшку «Закарпатського», налив у бокал коньяку, закурив цигарку і тихенько заспівав: «Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком, а цибуля з часником, а дівчина з козаком…»

(c) Богдан Грубич

Опубликовал(а):

не в сети 7 дней

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть