Пятница , 9 Декабрь 2016

Гдє-то в Крємлі…

Добавлено в закладки: 0

— Луганская, луганская, луганская… — пічальна лошадь Лавров схилився над зошитом і старанно виписував слова. — Луганская, луганская…
— Пиши-пиши, гєограф, бля… Я сказав тисячу раз написать… — сказав Путін і подивився на годинник. — Скажи, Лавруша, а не стидно тобі, нє? Ну, «дєбіловбля», я іще понімаю, но «Лаосская дємократічєская народная рєспубліка», ето уже перебор… Ти хоть представляєш, шо там в Лаосє січас творіцца?!
— Владімір Владіміровіч, та не виноват я… — Лавров зло швирнув ручку. Почувся зойк. — Дімка, паразіт! Ти откуда тут взявся?!

Мєдвєдєв сидів у темному кутку кімнати, тримався за око і тихо скиглив. Айфон впав на підлогу і тихенько вібрірував.

— Заживьот, нитік! — рявкнув Путін. — Заткнись і штоб я тебе не слишав! Ага, так хто там віноват, Лавруша?
— Турфірма, ваше вєлічєство… Скоты, два часа пытались уговоріть купіть путьовку в Лаос! Я ім говорю, мнє в Турцию, оллінклюзів, а оні Лаос і Лаос, Лаос і Лаос…
— І шо? — Путін підійшов до Мєдвєдєва і погладив його по голові. Той замовк.
— Та шо… Чєрєз нєдєлю вилєтаю в Лаос… — пічальна лошадь мотнув головою. — Агрєсівний маркєтінг в дєйствіі, бля…

Путін почав дико реготати і лохматить волосся Мєдвєдєву. Той закотив очі від удовольствія і кілька разів специфічно дьорнувся.

— От ти лошара, Лавруша, гигиги… — главний подніматєль с колєн заливася від сміху. — Нєєє, ти просто дєбіл, бляяяя…. Бляяяя…

В кімнату з гадкой улибкой увійшов Шойгу. В руках він тримав папку з написом «Совєршенно сєкрєтно».

— Ваше високоблагородіє, разрєшитє доложить! — гаркнув Шойгу і щьолкнув каблуками.
— Кужугєтовіч, от давай бєз отетого всєго етого… — Путін витер сльози від сміху. Його ботаксна морда трохи осунулась і одна щока з’їхала униз. — Говорі уже…
— Наши погранічнікі ліквідіровалі дєсять… Нєт, двадцать бандеро-фашистскіх ДРГ на Кримской граніце с украмі! Трі, нєт, пять танков, восємь бетееров і два вєртольота протівніка билі унічтожени прямо в озєрє Сєваш! І трі торпєдних катєра, і одна подлодка єщьо! — Шойгу закрив папку і довольно либився.
— Ну-ну… І подлодку, бля… — Лавров витяг цигарку і задимів. — А авіаносца там нє било, нє?
— Шутіть ізволітє?! — Шойгу сердито зиркнув на Лаврова і провів рукою по горлу. — Целий Лаос на уши поставив і йому смєшно…
— Такс, тіха, пєтушня! — рявкнув Путін, походкой трахнутого пелікана підійшов до Шойгу і забрав в того папку. — Дай сюда, морда узкоглазая… Ви мєня точно сєгодня в могілу свєдьотє! Я тут с туркамі пахлаву мєдовую замєсіл, а ви што?! От вас пользи, нє больше, чєм от Дімкі! Расстрєлять би вас всєх, так скучно будєт, клоуни…

Шойгу потупив погляд в підлогу, а пічальна лошадь Лавров затушив недопалок об підошву. І тільки Дімка сидів в кутку, радісно улибався і щось там робив рукою в штанях, знімаючи себе красівого айфоном…

(c) Bog Dan

Опубликовал(а)

не в сети 2 дня

Толя сЫнок Опанаса

163

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 266Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть