Воскресенье , 4 Декабрь 2016

О рємонтє і сосєдях

Добавлено в закладки: 0

Для тих, хто живе в часном домє, не актуально!
В своїй жизні я, як і більшість із вас, переїжала із квартіри в квартіру не один раз, і в каждій робився ремонт… І були сосєді, оті самі сосєді, яким отой рємонт мішав жить…
Так було і є всігда, шо шум мішає сосєдям.
І от я наконєцто «осіла» в убитій насмєрть хрущовкє. Така собі квартірка, де годів із 40 не робився рємонт!
Ну не жить же в пєщєрє? Потихеньку почався процес облагораживанія жилья…
Сусіди з самого пєрвого дня мого проживанія на новом мєстє, вели себе странно — познакомились, називали токо по отчеству, здоровались.
Ну, думаю, це ненадовго, бо як включиця пєрфоратор, то улітучаця усі хароші манєри, як отой туман з лучами сонця)))
А нє тут то било! Як здоровались, так і здороваюця, тіки тепер ще й улибаюця! Йоли-пали, шо це?
На виходних болгарка ревіла так, шо аж мені дурно було, а сусіди в гості з бітой так і не прийшли… скандалів не закатували і разборок не устраівали!!! Я в диких нєпонятках просто лішилась сна!
І тут, случайно (бо звукоізоляція ні к чорту), до мене долітає разговор бабушки-одуванчіка і її подружки:
— Дуся, то в тебе вже є сусіди?
— Та, Слава Богу! Живе жіночка, вона купила квартіру! Ти представляєш, вона тут навсігда!
— І як?
— Ой, не повіриш, рємонт робе))
— Шумить?
— Ой, та хай шумить, ми ж потерпимо! Зато красоту наведе і буде у нас мір і спокойствіє, бо оце як згадаю отих квартірантів… Хай Господь милує, шо тіко ми тут пережили… І п’янки-гулянки до утра, і фєйєрвєрки з балкона, і мордобої, і даже сорєвнованіє хто дальше сцикне із ступєньок…Ой, шо тіко було…
— І довго вона отой ремонт робить буде?
— От скіко нада людині, скіки й буде! Слава Богу, шо вона НАША! Шо ти ото, Катя, язвиш… Ми, як взнали, шо вона нова, настояща хазяйка квартіри, так готові були її з хлєбом-солью встрічать і каврову дорожку стелить! А ти кажиш, — шумить…
Чесно, я в таком ступорі, у якомусь приємному незвичному ступорі…

(c) Бадо Ся‎

Опубликовал(а):

не в сети 1 неделя

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть