Пятница , 9 Декабрь 2016

План дєйствій, або сто днів до…

Добавлено в закладки: 0

Яскраво світило у синьому квітневому небі весняне сонце. Джмелі і бджоли, зарядивши свої батарейки, дружно повилітали на працю. В небі тихенько пропливали білі, пухнасті хмаринки…
Гроссеман сидів за столом під дахом дерев’яної альтанки і задумливо дивився на садівника, який вправно обрізав садовими ножицями черговий кущ білих троянд. На столі стояла срібна таця на якій знаходилося кілька тарілок з різноманітними канапками. Гроссеман ліниво потягнувся до батареї пляшок. На секунду рука дрогнула, ніби завагавшись, але потім упевнено узяла пляшку горілки з перцем. Гроссеман випив чарку, видихнув і вкинув до рота невеличку канапку з запашним копченим баликом. Він мружився від яскравого сонця, наче кіт, і повільно пережовував смачнющу закусь.
Раптом задзвонив телефон. Гроссеман ліниво глянув на нього і щось промугикав собі під ніс. На екрані смартфону висвічувався напис «Самий главний». Гроссеман виждав ще декілька секунд, а потім таки узяв телефон.

— Аллєєє… Гроссеман у апарата!
— Я тобі, блять, щас дам у апарата! — почувся з телефону сердитий голос. — Ти не бачиш, хто дзвонить? Повилазило?
— Та чого ото кричать, шеф… Ну, зайнятий був, еті, як їх, рози обрізав, бєлиє…
— Рози, кажеш, ну-ну… Обрізав? Я тобі обріжу так, шо мало не покажеться, поняв?! — волав голос з телефону.
— Всьо, шеф, харош триндєть. Ви по дєлу, чи просто пар спустить нема на кому?
— Президент всігда по дєлу дзвонить! Розпустились, понімаєш… Значить, слухай сюди, Вовка, як хочеш, а шоб завтра озвучив в ефірі план дєйствій на перші сто днів! Андестенд?
— Тююю… А чого завтра, шеф? Я хотів у четвер, чи в п’ятницю…
— У страсну п’ятницю? Ти шо, Гроссеман, здурів?! Це ж нехароша прімєта! Завтра, я сказав… — голос в телефоні помітно нервував.
— Та харашо, завтра, так завтра… Щас шото накидаю у блокноті. Кстаті, шеф, бачили, яких ми людей припахали? Круті чуваки, кажуть…
— Бачив, бачив… Шоб оті чуваки тільки дров не наламали, були уже одні у нас, кхе… Азіров від сміху чуть кишки не виплюнув, ннда…
— Нє, шеф, я ж не Сєня, ніяких камікадзов, тільки самі перфоратори… Ой, реформатори, хихх…
— Дивись мені, Вовка, а то накажу! — гаркнув голос в телефоні. — Всьо, бувай здоров, жду завтра…
— Ага, всьо буде в лучшем відє, шеф! — Гроссеман хитро улибнувся і вимкнув телефон.

На канапку з червоною ікрою сів жирний хрущ. Він шевелив вусами і дивився на людину своїми немигаючими очима. Гроссеман зігнав комаху і налив чарку перцівки. Потім почухав потилицю і налив ще одну.

— Григорій Савич! Досить на сонці гарувать, ідіть перепочиньте… — вигукнув Гроссеман і махнув садівнику рукою.

Григорій Савич зняв бриля і всівся поряд з хазяїном. Вони випили по чарчині перцівочки і смачно заплямкали, закусюючи горілку канапками. Гроссеман поклав на стіл листок паперу і почав щось писати.

— Тааакс, Григорій Савич, зараз будем стратєгію і тактіку розроблять… А ви наливайте, не стісняйтесь. — Гроссеман підсунув садівнику свою чарку. — А хвамілія у вас яка, бо стидно признатись, не знаю…
— Сковорода моя хвамілія… — садівник узяв пляшку перцівки і налив у чарки по вінця. — Може чули колись… На п’ятисотках мій тезка намальований…
— Нє, не знав… А хіба є купюра 500 доларів? Хмм…
— Та про гривні я кажу, про наші українські гроші!
— Ааа, гиги… — Гроссеман засміявся. — Та я такими не пользуюсь, шановний, вибачайте… Ну, за Сковороду, раз так!

Вони пили, закусювали, щось писали на бумажці і сміялися час від часу. Навкруги все зеленіло, цвіло і пахло. А через дірку у височенному паркані грусно дивився на це сповненими суму і сліз очима старий пес Бровко. Він плакав і тихенько скулив, лежачи на холодній землі за парканом…

(c) Богдан Грубич

Опубликовал(а)

не в сети 2 дня

Толя сЫнок Опанаса

163

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 266Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть