Суббота , 3 Декабрь 2016

Пєтя і соцсєті

Добавлено в закладки: 0

Перед сном Пєтя продививсь ФБ ,ВК та Однокласників,байдуже ковзнув поглядом по стрічці новин,де йшлося про те ,як чи то ГПУ зробило обшук у НАБУ ,чи то навпаки, голосно позіхнув ,вже вкотре злякавши свого чорнявого кота,і з насолодою влігся до сонної дружини під суперекологічну ковдру.Був пізній
серпневий вечір,легенький вітерець таємниче шелестів листям дерев ,що росли під вікнами Пєті та ще двох сотень мешканців будинку.Поступово думки ставали сплутаними,Пєтя вже майже заснув,коли зненацька вечірню тишу порушили якісь гортанні звуки та божевільний регіт,що лунко розходився серед мовчазних будинків району.
То вже вкотре якась весела компанія окупувала лави та гойдалки на місцевому дитячому майданчику.Почалася традиційна пиятика,картярська гра та п»яні з»ясування стосунків як то часто буває на таких збіговиськах. Пєтя довго вовтузився у постілі,п»яні вигуки страшенно дратували та заважали нормально заснути,коли ж компанія після чергової пляшки хрипкими голосами затягнула «Упала шляаапа! Упала наа паал!»,Пєтя схопив телефона і почав набирати «102».
— Ну і куда ти собрался звонить?- невдоволено спитала дружина
— В поліцію.Пусть прієдут і прімут мєри-відповів Пєтя,але перстав набирати номер.
— Оно тібє больщє всєх надо? В домє 70 квартір ,пусть кто-нібудь другой позвоніт!- всказала дружина вставляючі у вуха новеньки беруші.
«А дєйствітєльно !-подумав Пєтя- оно мінє нада? Начнут спрашивать адрєс,потом затаскают по судам і слєдоватєлям.Пусть другіє звонят!
Пєтя промучався майже до ранку,коли нарешті п»янички розійшлися «на відпочинок».Після 2-х годинного сну він прокинувся страшенно втомленим,наче вночі розвантажував цілий вагон з мішками цементу М-400.Голова гуділа наче баняк на смітнику ,якісь надокучливі ковалі методичо гупали у скроні важкими молотками.Пєтя насилу встав,так сяк вмився ,снідати не хотілося ,то ж він вдів костюма і пішов на роботу.
В ліфті Пєтя зустрів сусідів- Вовчика,30 -річного лобуряку з 12 квартири,та Антона Семеновича,пенсіонера з 14-ї.
Пом»ятий зовнішний вигляд та смачні позіханя сусідів явно свідчили про проведяну безсону ніч.
— Я б отих сволочів постіляв би к чорту! — запально почав розмову Вовчик,- вже достали,блін,ні сну ,ні спокою!
— І ,чьто самає главноє,- підтримав Антон Семенович,- чьто нікаму нєт дєла ! Всєм всьо равно ,моя хата скраю!
— Да,мєнталітєт такой!-відповів Пєтя,- нікто нє то чьто нє вишєл,но дажє нє саізволіл визвать поліцію!
— Ех,да я би іх усіх однією правою вложив би ,- втрутився в розмову шпаркий Вовичик,- вони в мене кістками б серили три дні і забули сюди дорогу!
— Вот так і жівьом!- філосовськи зауважив Антон Семенович,- люді бєзразлічниє,нєт актівной гражданской позіції! А ісчьо в Європу хотім!
— Дааа..-протягнув Пєтя задумливо,- до Європи нам как до нєба раком..
Сусіди з повагою подивилися одне на одного і розійшлися з парадної у різних напрямках.Починався новий день…

(с) Сан Ванич

Опубликовал(а):

не в сети 7 дней

Толя сЫнок Опанаса

162

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 265Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть