Суббота , 10 Декабрь 2016

РАНКОВІ РОЗДУМИ ПРО ІМУНІТЕТ

Добавлено в закладки: 0

Два дні не була у Файному і геть випала з місцевих новин. Вчора гуляємо зі Світиком залишками парку. То, шо самоката розтовкли — дрібниці. Вечір гарний. Проводжаємо сонечко, вдихаємо терпкий запах черемхи. Зустріли куму з дітками, потім ще знайомих. Купили морозиво, сидимо на лавочках коло дитячого майданчика. Слухаємо, як шпаки вирішують квартирне питання.
Якби ж то лише шпаки…
Сидять навпроти дві ворони. Тягнуть пивко з горла. Голови хіміями випалені, на вид під сорок, но пір’я одягли, як у двадцять. І сумочки салатово — розові, лаковані. «Шанель». І ялинкові прикраси поверх топіків зі стразіками.
Кулоньчик, вісюлька і цепура з хрестом. Усьо…Обожнюю лосіни тігрові і до них сумочки в кислотний тон. Я б їх в цих прикідах утром на вулицю випускала, під наливайки. Любий пияк побачить таке — і похмілля, як рукою зніме. Потому шо це не прикід — це шлакоблок огіркового розсолу. Поліроль протибодунний у твердому стані…
— Оля, я цебє гаварю — нє успєваєт рєбьонок в школє. Да єщьо і отмєтки занижают. Нада чьота дєлать.
— Мой малий тоже. Трудно вот так сразу на украінском.
— А чьо там за рускіє класси — нє слишно нічьо?
— Да дєвачькі хаділі в ГорОно. Гаварят : нада падаждать. Дєток мало, плюс мєсниє могут протєстовать.
— А чьо мєстним? Сдєлалі нас бомжамі, а тєпєрь дєті должни бєз язика расті?
— Нє, нада дабівацца. А то заклюют…
— Да, — кажу. — Без руского язика щас нікуда.
Народ нашорошує вуха. Вмикаються смакові рецептори скандалу.
— Правда, — стрепенулась ворона. — Вот, Маш, слишь: даже мєстниє понімают.
— Нє. — Кажу. — Мєсні не понімають. В них, вопше, з культурою общенія туго. Щитають себе автентичними галичанами і люто ненавидять все руске.
— Прічьом, — озвалась друга ворона, — в ущєрб сєбє. Лішают собствєнних дєтєй культури.
— Точно, — кажу. — Як ви то підмітили.
— Да. Растят убогіх нациков, коториє потом ідут убівать на Донбас. Бєдниє дєті. Оні, даже, нє панімают от чєво отказиваются, ігноріруя рускій язик. Рознь сєют. Тупиє…
— Нє, кажу. — Сіють вони городину. А отказуються — да, є таке. То в них імунітет. Днями ото випадок був. У Києві, но показатєльний…
-Да…- У ворон загорілись очі. До нашої лавочки почав підтягуватись сусідський народ.
— Да, кажу. — Вийшли з кафешки з одним бійцем. Він із мєсних. Красунчик, доброволець, Кіборг і всьо такоє. До війни режисером в дитячому театрі працював.
— Ой! У нас ва дварє о ньом гаварили. Нацик кончєний. Наслишани.
— Ага, — кажу. — Так ось стоїмо на літній площадці, спілкуємось. Прийшла офіціантка. Мілєйше созданіє, ангєлочок. Принесла нам каву:
— Ваше кохве, — говорить. — Пожалуста. Может єщо шото хотітє?- А в самої ріпка — то полтавська, носик галушкою, за версту видно. І по мові чуть, шо отттуда, і цицьки такі: одразу понятно, шо дівка в Кобеляках роблена.
— Но рускій знаєт, — каже ворона. — Культурная. В Кієвє ж работаєт.
— Ага. Так вот Кіборг отой каже тому ангелочку:
— Дякую. А ви не могли б те саме, тільки українською.
— Нєт. — Чеканить ангелочок.
— А чому?
— Мнє так удобнєє. Я всєгда только по рускі обслуживаю.
— Во маладєц дєвачька! — Закаркали ворони. — Во как отбріла! А чьо дальше била?
— Та нічьо… Нецікаво. Збрехала. Питаю в дєвочки, чи точно той язик такий універсальний.
— Да, — говорить. — Я всьо дєлаю только рускім язиком. Ето прєстіжно.
— Харашо,- кажу. — Тоді в тебе спецзаказ і спецобслуговування.
— Слушаю вас. Заказуйтє.
— Як на рахунок міньєта рускім язиком? Кіборгу. Престижно ж…
Втекла.
Народ поржав, канєшно. Але…
Але я не про те. Я про національний імунітет. Поки ми чубимось у своїх шпаківнях, ворони завойовують життєвий простір.

(c) Любов Бурак

Опубликовал(а)

не в сети 3 дня

Толя сЫнок Опанаса

163

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 266Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть