Суббота , 10 Декабрь 2016

СОРОКАНІЖКА

Добавлено в закладки: 0

Сороканіжко, в тебе стільки лапок…
А знаєш, які зараз в країні в нас часи?
І коштів скільки йде? Й в бюджеті скільки латок?
А скільки всього йде, щоб сорок ніг носить?

Дві ніжки тобі можна й відірвати.
Ти і без них спокійно далі побіжиш.
Та і без тих двох ніг вже й не така важка ти.
Давай но, сорокуля… Ану, несіть хтось ніж!

І поповзла повзуля звідси швидко.
Так, як раніше, швидко за шафу поповзла.
А як їй там тепер? Нікому і не видко.
А як їй там тепер? Та ну, ніхто ж не вмер!?

Сороканіжко! Будь більш економна!
А знаєш, як все зараз всюди дороге?
Здається нам, в витратах трохи ти нескромна.
Здається нам, у тебе неправильний бюджет.

Цих десять ніг, здається, в тебе зайві.
Ти ж стільки проїдаєш, ходячи на них!
Ану, оцю, й оцю, й оці ще нам віддай но!
Навіщо тобі стільки? Це ж складно – стільки ніг!

І поповзла повзуля повільніше.
Перебирає лапки, але щось все – не так.
А як їй там тепер? Кому воно видніше…
А як їй там тепер? Та ну, ніхто ж не вмер!?

Сороканіжко! Що з тобою стало?
Реформи ми тобі, а ти таку «свиню»!
Хіба тобі витрати ми скоротили мало?
Старалися… А ти не лізеш на стіну?

Напевно, постарались ми погано.
У тебе, схоже, зайвих ще цілих двадцять ніг!
Ану, давайте всі – натхненно і старанно –
Ану, відберемо! Бо не комаха – сміх!

І поповзла повзуля геть повільно…
Так важко, спотикається… Який важкий став шлях…
А як їй там тепер? Без ніжок дійсно вільно?
А як їй там тепер? Та ну, ніхто ж не вмер!?

Сороканіжко! Як тобі не сором?
Ми те тобі, і інше – чого тобі ще тре’?
Сороканіжко, все! Вдавати досить хвору!
Велике в нас майбутнє! Ану, повзи вперед!

Якась ти… Ну аж цілих вісім лапок!
А ми – дивись – постійно ходимо на двох!
Ти забагато накупуєш тапок.
Ану, прибрати з неї іще оцих шістьох.

Ще смикалась повзуля у куточку.
Старалася… Скрутилася в кільце…
А як їй там тепер? Цвітуть вві сні садочки?
Чому мовчиш? Що, все?
…Та хто би так помер?

(с) Василий Муржак

Опубликовал(а)

не в сети 3 дня

Толя сЫнок Опанаса

163

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 266Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть