Пятница , 9 Декабрь 2016

СОВЄТ МУЩИНАМ від Вікторії Шевчук

Добавлено в закладки: 0

Приходе до мене кума і вся в сльозах розказує, шо всьо, жизнь кончана. Вона осталася вдовою. Я така по чуть-чуть охрєнєваю і даже не знаю шо їй сказать. В умі малюється картіна, шо нада кума з морга забирать і я должна тримать себе в руках так як кума вопше з ума зійшла, бо саме перше прийшла до мене, кидаючи покойніка на другому конці города.
Питаюсь совладєть з мислями і підбираю утєшитєльні слова. Нарешті кума успокоїлася і толком мені об’яснила:
— У мого мурчика уже не стоїть!
Я почала приходити в чуства. З душі впав камінь, шо кума таки не з’їхала з глузду.
Нарешті кажу:
— Тю! Дурнувата! Ти його до уролога відправ!
— Так він не хоче! — каже кума.
— Так шо, я його маю угаварювати?! То не занадто?
— На тебе тіко одна надєжда! — плаче кума.
Ми придумали стратєгіческій план, шо я тіпа прийду у гості, поседимо, я буду питатись говорити на щіпітільні тєми і по повадках кума якось підведу його до тєми откровенія і дам йому хароший совєт.
Так і зробили. Все йшло за планом. Ну, вийшли на лєснічну клєтку, шоб кум покурив, а я йому составила компанію. По старій дружбі і сімпатії начала заливати, мол ти такій мужествіний став, красівий… Той загордився і давай уже хорохолитись. А я його як спецназ, прижала до стіни і кажу:
— То ж ти всігда на мене оком накідав, то роби шось!
А він такий переляканий аж на «ви» перейшов:
— Кума, та шов и хочете?! Я дружині не зраджую!
— То вона тобі скоро почне! — шиплю на вухо. — Шоб завтра взяв виходний на роботі і їдемо в область до уролога!
— Та я встидаюся! Шо я йому скажу?! — попитався вирвати свої яйця з моїх рук кум.
— Ми проконтроліруєм!
Наступного дня кум під конвоєм мене і куми був доставлений в обласне відділення урології і оставляний у кабінєті на поталу врачам.
Вийшов він з кабінєта понурим. Кумі сказав, вказуючи на мене:
— Шоб я її більше в нашій квартирі не бачив!
До машини йшов як дівчинка, яку тільки шо позбавили цноти. Но успокоївся і на наші випитування як діла видав ледь не плачучи:
— Дохтор до мене каже, шоб я заліз на стуло! Я заліз. А він мені каже: Нагніться трошки вперед і як запиз… чить два пальці в сраку! Я плачу, дохтор успакаює і каже шо то він аналізи бере. Тепер я голубий?
Ми його з кумою обнімали, цюлували і казали шо то перший і останній раз.
На повторний огляд кум не поїхав. Кума все зробила сама, купила таблєтки всякі шо уролог прописав. Казав, шо то задавняне запалення.
Вчора до мене кума приїхала з пляшкою. Каже:
— Замучив! Відпустив до тебе переночувати! У хаті прибирає, дітей в школу збирає, купив мняса і передавав мною, шоб ти приїжджала на шашлики!
От чудєса! СОВЄТ МУЩИНАМ! Не у всіх є такіф куми! Маєте проблєми — дві минути позора варті щасливої сємєйної жизні!

Вікторія Шевчук 

Опубликовал(а)

не в сети 3 дня

Толя сЫнок Опанаса

163

Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я — гуру, я — учитель!
Несiть менi усi по три рубля
І мудростi вам дам я дохуя.
А сам читать умiє по складам
І голосно пердить в компан’ї дам.

© Лесь Подерев*янський

Украина. Город: Львов
Комментарии: 266Публикации: 219Регистрация: 28-05-2015

    Добавить комментарий

    Войти с помощью: 
    Авторизация
    *
    *
    Войти с помощью: 
    Регистрация
    *
    *
    *
    Пароль не введен
    *
    Ваш день рождения * :
    Число, месяц и год:
    Войти с помощью: 
    Перейти на страницу
    закрыть